Ж нки, що дуть увечер мун ципальн м транспортом

Ж?нки, що ?дуть увечер? мун?ципальн?м транспортом -
Вони так несхож? на тих кого я знаю ? лЮблю:
Не схож? на маму, т?тку, та на бабусю.
? зовс?м не схож? на мене...
В них такий вигляд, наче вони не бачать н?чого навколо,
В них так? погляди, наче вони ненавидять все навколо,
?х рухи р?зк?,
?х руки
вч?пляються в поручн? та продуктов? торби.
Та проступають
п?д натиском
натовпу
найб?льш глибок? м?м?чн? зморшки,
Немов транше? на пол? бою.
? бачать лише т?льки янголи, як переходить енерг?я ?х
У надто вимогливе лоно всесв?ту.
? струни М?нТрансу мовчать. ? вод?й не посп?ша? вмикати "Шансон"...
Звичайний час п?к. ? ж?нки соб? ?дуть, немов п?д арештом...
О, як не схож? вони
сам? на себе...