Каяття

В душ? мо?й давно блука? спов?дь,
висвячу? вс? закутки у н?й.
? зойку? душа на кожн?м слов?,
заглиблена в задавнен?й вин?.

Т? зойки серед ноч? плинуть в стог?н,
здригаюся в об?рваному сн?,
шукаю порятунку в Бож?м слов?,
бо ж проща знову снилася мен?.

? каяття до в?чност? збол?ле,
що довго так ховалось в глибин?,
з вершин впаде на мене св?тлом б?лим,
? зц?лить все збол?ле у мен?.