Потрiбно знищить каламуть

Та не хвилюйся, ще одужаю,
Живучий ? люблю життя.
Урешт?-решт замерзли вс? калюж? вже.
Здоровий глузд – безлика маячня.
Не склалося лишитись посередин?,
Потр?бно йти туди, де б?льш прав?,
Керуючись лиш стуком поп?д ребрами,
Супроти бурев?ю в голов?.
Не нуль, ? хай не б?льш, н?ж одиниця,
Але у них не хватить куль, мабуть.
Щоб чистою водою напо?ла нас криниця,
Потр?бно якось знищить каламуть.

Метки:
Предыдущий: На не оконченной войне
Следующий: Все! Пора! Очнитесь, люди!