Болеро

Найлегше нам коли нема? вол?,
коли вир?шують за нас.
Пов?р наск?льки менше часу
ми витрачали б на екстаз,
коли б сам? творили долю
? мучились ночами напрол?т
марнуючи прекрасн? мит?,
на те, як би зм?нити св?т!

Я не кажу бути рабами
для нас однаково просте
предкимсь назватися богами
чи зненавид?ти святе,
я не прошу допомагати -
для всякого св?й фронт ? тил,
та т?льки всякому - його робота
чужа - в тво?х руках лиш пил!

Покиньте пафосн? пориви
творити мир для вс?х ? вся.
Чин?ть себе,- ви бездоганн? сили,
сотворен? у задумах Митця!