Подихом небес

К?шкою скрутилась тиха н?ч...
Загаду? м?ж зорями бажання.
? на розмову кличе в?ч на в?ч.
Розпов?да? казку про кохання.

Я слухаю як в?тер тихо жне...
Пов?тря у холодну цю годину.
А в?н,незабуваючи мене...
Кожн?с?ньку...не забува людину.?

Варту?. В?н на варт? спогляда...
У небо й поле...ненароком,-знову.
? я затихла,мов в р?ц? вода,
Прослухуючи лаг?дну розмову.

А н?ч говорить,-спогадом в п?тьм?.
Я пам'ятаю...зор? небокра?...
Як ворожили в неб?,ви,-мен?.
? побажали...щастя,-водогра?.

? я згоряю,-подихом небес.
Щаслива птаха в небо що зл?та?.
? що не може вже без цього.Без...
Уже без подиву.Згоря? ? згоря?.
(Понкратова.О.В.)