Укр. 1 не були, заплаканими оч1

1дуть дощ?, пливуть тумани,
холодна ос?нь за в?кном,
а я давно е був у мами
там, де хатина за ставком.

Одна лишилася у хат?
неначе сторож довгий час,
? верби де росли крислат?
коли ходив ще в шостий клас.

В родин? нас було багато
охайн?, вдягнен? та сит?,
вс? розм?щалися у хат?
де вс?м при?мно було жити.

Ус?х нас виростила мама
? вс? жили там певний час,
та розлет?лись вс? з роками
? ти лишиласяя без нас.

Ти кожний раз нам говорила
як тяжко коротати ноч?,
а ще недавно вс?х ростила
? не були, заплаканими оч?.

Метки:
Предыдущий: Синяя птица с синими глазками
Следующий: Воздушный поцелуй