15

а як вода см??ться? кумедно лл?ться,
клекоче мерехтливо грайливим зорепадом,
г?рляндою звива?ться як хоче - аж пече оч?,
з? шляху не з?б'?ться н? вдень, н? поноч?.
досхочу казок, марселанських маг?чних бочок,
трав'яниста, а хоч би шовковий ковточок,
б?жить - не пада?, то гори, то мар?анськ? впадини,
то степи скажен?, то пустел?, збира? в них бузок та цв?т катле?,
н?ма як безтурботн? скел?.
?й нав?ть заздрять по ялтинських квартирах стел?,
що сонцем оповит? мов серпанком др?муч? л?сн? тунел?,
що палили люльку, варили хмел?-сунел?.
молекулами серпантинних трел?в любов? повн? жмен?, можна було б в кишен?,
левадою розплескавши перли, уваги не приверта?,
скидаючись на чар?вницю-фею, що вже все ма?,
? камен? до попелу стира?,
вогонь ?з кременю мов зм?? кролик?в ковта?,
по катетах ? по сп?ралей колах,
по ел?псо?дних основах кудись вт?ка?,
жива мов в?дьмина, ще ? не вмира?.

t.me/listadd