Борщ

Гр?ю борщ ? думаю, як це коли гр??ш борщ для двох…?
Як це, коли робиш каву для двох, обира?ш пост?льну б?лизну, штори для двох. А головне, коли д?лишся сво?м простором, сво?м м?сцем на диван?, сво?ю просторою шафою. Д?литися сво?ми думками в?дразу як т?льки вони приходять, це, мабуть, чудово, прибирати обгортки в?д цукерок, мабуть, теж чудово. Я не хочу зараз думати про побут, про такий побут, який з’?да б?льш?сть пар – кам?кадзе, як? мали см?лив?сть подумати, що зможуть заповнити побут, той, який часом з’?да? мене саму, з ногами. Я хочу знати т?льки про т? будн?, як? ти живеш, прожива?ш ? кожною кл?тинкою в?дчува?ш його присутн?сть у тво?му житт?, ? свою у його. Хоча мен? байдуже буде це чолов?к чи ж?нка, мен? байдуже кого я покохаю. Я мр?ю про в?дчайдушн? ранков? осв?чення в коханн?, про сп?льн? штори ? светри. Мр?ю про побут, про прання…я про це мр?ю. Я просто дуже хочу зум?ти покохати так ще раз, зум?ти полюбити прання та прибирання, розлюбити самотн? прогулянки та ?зольоване читання. Ти мен? цього не дав, бо мав вдосталь. Тепер я цим переповнена. Буду гарною домогосподаркою.


Метки:
Предыдущий: Мысли и домыслы... 65
Следующий: Кирей. Шамолет - не шамолет