Не видимi свiти

Червон? мальви шепот?ли:
куди п?шла палка любов?-
тод?, коли вони лет?ли,
почувши в неб? ср?бний зов,
? хай червон? мальви знають,
той не живе, хто не любив,
а хто любив- не помира?,
бо св?т безсмертний сотворив...
...Цей св?т невидимий нам поки,
та ось явилась ув? сн?,
моя бабуся ясноока,
? ?й сп?ваю тут п?сн?,
? там, у милому садочку,
серед пахучих н?жних трав,
святого ангелочка очки,
як? зовуть беззвучно- мам...
мамусенько, в?зьми на ручки,
- й вона його об?йняла,
? у колисочку поклала,
того, до кого ст?льки йшла...
Сп?шила кр?зь життя буремне,
сп?шила кр?зь тяжк? св?ти,
покинувши земне- в священне,
щоби в св?т ангел?в прийти.
Щоби у Господа Осел?,
не знати сл?з г?рких та б?д,
та знати, як палають села,
який у душах внук?в сл?д,
в?д пережитого жах?ття,
в?д незаго?них страждань,
тому ? сон, що в ?нш?м св?т?,
нас не забули, шлють ?днань.
Щоби великая родина,
стр?милась подвигом земним
прогнати злую цю годину,
та об"?днатись з? святим.
Щоби життям з любов"ю в серц?,
побудувати т? шляхи,
що непорочн? та безмежн?,
як м?ж в?к?в т?сн? зв"язки...
...А ангелочки полет?ли,
бо п?дросли, ? вже отам,
на пол? бою сяйвом скрили
в?д ворога Небесний Храм.
А тут, в боях за р?дну землю,
сини, що з честю полягли,
у мужн?сть славную од?т?,
в дорогу з правдою п?шли...
...Кохан? наш?, мудр? предки,
бабус? наш?, д?дус?,
тепер це також ваш? д?тки,
мов ангеляточка свят?...
Тих, хто в?дшедший,зустр?чайте,
й не забувайте мил? нас,
у Храм? Бож?м нас чекайте,
коли призве Господн?й Глас...