ВОЛЯ

Укра?но, Укра?но,
Мати моя р?дна!
Чом ти стала, Укра?но,
Убога та б?дна?
Ой, що ж моя ,Укра?но,
Так тебе з?гнуло,
Що до турк?в ? до лях?в
Руку простягнула?
Та й у н?мц?в ?сти просиш,
У отих поганц?в,
А грошей ти позича?ш
У американц?в.
Укра?на заплакала
Та й заголоссила:
- Г?рка доля нас сп?ткала,
Сину м?й, Василю.
Колись мене розпинали
Польск?? магнати,
Тепер мене розпинають
Псевдо-демократи.
Знущаються над? мною
Пикат?, пузат?,
Що пол?зли, мов гадина,
Ц? пани проклят?.
Як була у дружб? з Русом,
Горя я не знала,
Молоком ? ковбасою
Д?ток годувала.
А всяко? одежини
В д?ток було повно,
Навчалися мо? д?тки
В ВУЗах безкоштовно.
Подавила б тепер д?ток
Сво?ми руками,
Бо, як виростуть, то стануть
В пана батраками.
Будуть вчитись, л?куватись
Д?ти т?льки панськ?,
"Козачками" у них будуть
Д?точки селянськ?.
Праця, праця безпросв?тня -
Така ?хня доля.
Оце тоб? "самосст?йн?сть",
Оце тоб? воля!