Сон-310

В сновид?нн? - все можливе,
Нав?ть зустр?ч с президентом,
Що стр?ча? вс?х наживо
У помпезн?м каб?нет?.

Усм?ха?ться й назустр?ч
?з об?ймами виходить -
Запевняючи присутн?х
В тепл?й ? ясн?й погод?.

Та й як пригрозить грозою,
Й роз?йдеться гр?зним громом,
То для блага - бо газдою
Почува?ться у дом?.

Простяга? дужу руку,
Хлопаючи по плеч?,
Розбавля? жартом скуку,
В дружн?м, приязн?м ключ?.

Розпочалася розмова -
?з простих буденних фраз,
В котрих мудр?сть соломонова -
Виринала з парафраз.

Але згодом в д?алоз? -
Став пом?тний перекос -
Начебто слова знайом? -
Та вчувавсь апофеоз.

На прост? й ясн? питання -
Президент с суровим видом
Розпинавсь, немов читаючи
Лекц?ю тупому бидлу.

Блудив в терм?нах, як в л?с?,
Загубивши струнк?сть й ясн?сть.
Щоб сказати - чимскладн?ше,
Залишивши без пояснень.

Бо погода - в його дом?,
Як по осен? - туманна,
? життя, як на долон? -
Вкрилось мрякою й обманом.

В?дчувалось - в д?алоз?
Розмовля?ш не з гарантом,
А з пройдисв?том, що в змоз?
Всю кра?ну ошукати.