Сон-369

М?ж батьком й сином часом не стосунки, -
Експеримент, що на гран? покол?нь,
Коли татусь бере синочка в руки -
Й струга? ?з пол?на Бурат?н.

Часом замало - просто полюбити,
З недол?ками, з ситим его?змом -
Потр?бно чи не ген?я зробити,
З дитини, щоб не було надто п?зно.

Потр?бно, взявши в шори, доказати,
? виправдати власну неспроможн?сть,
Як не судилось перших м?сць узяти,
Значить, змусить д?тей через не можу.

Бо вилка у можливостях серйозна,
Або ти ген?й - значить, пригодився,
Або ти дурник - значить, голий й босий,
Без даху ? старо? черепиц?.

П?ти на ризик - нейрооперац?ю,
Щоб прикрутити в мозку к?лька гайок,
Щоб роз?гнати заржав?ле рац?о -
До швидкостей, яких не доганяють.

Зм?нити розм?р черепа, додавши,
Г?г памят?, ? зб?льшити спроможн?сть,
Запамятовувать не т?льки день вчорашн?й,
А в день по книжц? - з видом переможним.

Прибрати фактор сов?ст? й провини,
Щоб не спиняв - сумн?вними думками,
У розвитков? й рост? - н? дитини,
А надто - заклопотаного татка.

? ось - готовий ген?й на потоц?,
На заздр?сть - посередньост? ? тл?н?,
В?н створений, що буть на к?лька крок?в
Попереду на к?лька покол?нь.

Та от б?да - п?д час нейровтручання,
Сталася помилка, що зруйнувала мозок,
? зам?сть ген?я, усп?шного в навчанн?,
Зявились несприятлив? прогнози.

У череп? зявилось щось сипуче,
? шурхот?ло, як морський п?сок,
Яке навчання, як пост?йно глючить,
? не мина? черговий заскок.

Кому потр?бен син, якщо не ген?й,
Якщо - не об?ця? результат?в,
Кому до гробу жити у проблемах,
Як не експериментатору ? татку.