Исповедь обиженного мужа

Дорогие читатели! На написание этой юморески меня вдохновил фестиваль "Калитвянский причал", который проводится в г. Россошь Воронежской области. Неизменным ведущим этого фестиваля является Виктор Николаевич Ашурмамедов. Эта справка вам пригодится при прочтении этого сочинения. Желаю весело провести время!


1. В мене жiнка поетесса.

Подалась на фестiваль.

Я кажу: ?Якого беса??

А вона: ?Ти ж пустешь, Валь??

2. Резались ми до обiда.

-Як поiдешь – утоплюсь!

А вона: ? Там Шур Мамедов,

Хоть на нёго подивлюсь?.

3. По мiнi не пожурилась,

Дума, буде все ажур.

А мiнi б зиркнуть хотiлось,

Що там ще такiй за Шур.

4. Я й кажу: ? Цеж розгiльдяйство!

Он хозяйства повен двiр.?

А вона: ?Твое хозяйство…

Да роз… Хай воно тобi!?

5. Склала в сумку два наряда,

Оковелок ковбаси,

Вообщiм, все що там iй нада,

Щей у кружовах труси.



6. Сiла вранцi на автобус

И ?ту-ту? на фестiваль.

А я тут крутись як глобус,

В хвост i в гриву успiвай.

7. Сроком раньше в iнкубатор

Заложiла сто яец.

Их тепер лупыть бы ж нада,

А вона ?ту-ту? й ?пипец?.

8. Тiлькi випустив двi квочкi.

Одвернувсь на три филини,

А вони, аж пiрья в клочья,

Звелись бицца, дьяволини.

9. Пока квочок тих розняв я,

Розiгнав iх на куткi,

Бачу пiвник у канавi

Замочiв своi порткi.

10. Хлопа криллям по навозу ,

Чуть у рот не захлёбне.

- Занесло ж тебе, стервозу,

Не залёпай хоть мене.

11. Пока пiвника побанив,

Прованявся як пацюк.

И пiшов у лiтню баню.

Думав, шо прийшов каюк.

12. Я ж забув, що це ще ранок,

Та на всю кран открутив.

Ледяним напором, градом

Душ всю спину окатив.

13. Закричав я благiм матом,

Та iз банi, як з ружжя,

Вилетiв, як гладiатор,

Без пiщалi и без праща.

14. Тут сусiдка, баба Аня,

Чё ii ще чёрт занiс.

Я летю назад, у баню

Схоронити свiй стрiптiз.

15. А тут кран заштопорився

Й ни туди, i ны сюди.

Вiн давно в ремонт просився,

Ну дождався ж цiй беды.

16. Крычу: ?Бабо, сгiнь iз двору,

А то кран не закручу!?

А вона: ? Сынок, я хвора,

Визви скору. Я сплачу?.

17. Елi я ii спровадыв,

Нагiшом ворвався в дом,

Та на стульцi iнкубатор

Зачепыв своiм маслом.

18. Покотились моi яйця…

Не моi.., а курячi.

И пищать вони й вертяцця

От порога й до пичi.

19. Став я посрединi хати

И стою, як Апполон.

Чi курчат мiнi хватати,

Чi своiм найти заслон.

20. Та як би ж сами курчата,

А то й бовтнiв дюжiнка.

Рознеслася вонь по хатi,

Що похлеще нужника.



21. Росчiнив я дверi наскрезь,

Вiкна всi поотчiняв,

Похватав i яйця наспiх,

Змив ковёр, щоб не воняв.

22. Од вонючого процесса

Вывернулысь вси кишки.

Як примчить моя принцесса,

Буде тут не до смишкив.

23. Вона спросе з мене строго,

Чё на яйцях не сидив?

Я скажу вам, що й без того

Чуть совсим не посидив.

24. Пока суп сiбi зварганив,

Ще не вспiв i в рот узять,

А козёл -стервец поганий-

Здiв двi рози, в рогi мать.

25. -Що ж ти наробив, козляра?

Ну тепер, браток, держись.

Як приiде наша шмара,

И мене з рогами здiсть.-



26. Спросишь, якi рогi в деда,

Я скажу, помилуй Бог.

А крутий той Шур Мамедов!

Ну якiх ще треба рог?

27. С горем пополам поснiдав

Суп с краюхой пiрога.

Тут корова до обiду

Притягла своi рога.

28. И давай мичать, як дура.

Показала бенiфiс.

Пока я (що за натура?)

Кабачкiв iй не принiс.

29. Начепив халат цвiтастий,

Половинку от платка

И пiшов, не буду хвастать,

Добувати молока.

30. Тiлькi в хлiв нарисувався

Я во всей оружiе,

А вона, гуляй, мол, Вася!

Й мирно кабачок жуе.



31. И сто?ть до мене боком,

Тут дух? – ?навоз-шанель?.

Повела гламурным оком:

- Що це ще за топ-модель?

32. Я ж до не? присоплився,

Гладю спину ? бока,

? кажу: ?Ти ж не строптився,

Дай хоть трошк? молока.?

33. Пот тече ?з мене градом,

Молоко зюрч?ть, сперва

Т?льк? не туда, де нада,

Не в в?дро , а в рукава.

34. Мух? чхають, що хвилина,

По руках, та по плечах,

А вона хвостом, падлына,

По ушах, та по очах.

35. С повв?дра нацяпав грешный

Молоко це ж не ситро.

А вона задрала клешню,

Та ? стала у в?дро.


36. – От роспроклятая скотина!

Що ж ти робишь, в роги мать?

Дожида твоя ж дитина,

Ч?м телятко напувать?

37. С божой помощью забрав я

?з п?д не? молоко.

Т?льк? выйшов ?з сарая,

Тут дв? квочки -ко-ко-ко.

38. Думають, що це хозяйка

С?час вынесе пшона.

Де ще фестиваль той взявся,

А то б тут була вона.

39. Ел? вправив я скотину,

Ну тепер вже отдыхну.

Як зайшов в свою хатину…

Боже правый! Ну и ну!

40. Повна хата мух зелених.

Як у вулл?ку гудять.

? др?бненьк?х, ? ядрених…

Як же тут не в рог? мать.



41. Скублились з усей Европи.

Мух блискуч?х лег?он!

И мене готови злопать.

От бовтяч?й ферамон.

42. Зач?нив я в?кна й двер?,

Найшов супер-д?хлофос.

- Ну держ?сь зелен? звери!-

Й ну травить ?х в гриву й в хвост.

43. Вибризкав увесь флакон я.

? вони притихли вмиг.

Т?льк? по тому ж закону

Чуть и сам там не пол?г.

44. Вил?з с хаты навкарачках,

Не видихну, не вдихну.

Будто с?гарет я пачку

Ус? до разу курнув.

45. Еле, еле я оклигав

П?д с?ренёвым кустом,

А пастух коров подвигав,

На поле погнав хлистом.

46. От зелених мух проклятих

Головешка, як чавун.

А корову в стадо гнаты

Треба, хочь тоб? тайфун.

47. Отак?м, братва, манером

Два дн? каторгу я н?с.

Як примчалась моя Вера,

Я простив ?? каприз.

48. Т?льк? став я удивляться,

Не могу ? щас сказать,

Як вона всп?ва вправляться,

Щей ст?шк? як?сь писать.

49. Прикрутив свое зазнайство,

За два дн? усп?в понять,

Що хозяйц? от хозяйства

Выходний треба давать.

50. Як ще де буде просицця,

З ус?м сердцем отпустю.

Даже если що й случ?цця,

Й Шур Мамедова простю.

Метки:
Предыдущий: На смерть поэта Вийона
Следующий: Девятое яйцо