Сон-368

Я вистрибнула п?дл?тком на сцену,
Доказуючи, що я також варта -
Рукоплескань, гучних аплодисмент?в,
? б?льшо?, ан?ж в батьк?в, зарплати.

Ховаючи прищ? п?д св?тлий тон?к,
Маскуючи св?й картопляний н?с,
Яскраво фарбувалась, щоб природньо
З?грати п?дл?тковий бунт ? зл?сть.

З надривом - я шукала сво? м?сце,
Шукала, як ману, сво? кохання,
Мен? було в п?снях занадто т?сно,
Щоб пом?стити г?ркоту й ридання.

У пошуках любов? - натикалась
На невза?мн?сть, неприкрити зраду,
Як п?дл?ток - я вперше обп?калась,
? го?ла сво? в?дкрит? рани.

На сцен? я лишилася д?вчиськом -
Зальодян?в й прир?с сцен?чний образ.
Незр?лим п?дл?тком стрибала в повн? тридцять,
? в сорок - не могла сказати досить.

Хоч визр?ла, й зм?нилися проблеми,
? почуття дозр?ли ?ншим зм?стом -
Я виб?гала п?дл?тком на сцену,
У джинси ? футболку ледве вл?зши.

У в?с?мнадцять - я шукала пристрасть,
Боячись свою долю прогляд?ти,
Однак коли давно уже за тридцять,
Яка любов - як п?дростають д?ти.

У в?с?мнадцять - бунтувало серце,
? билося у грудях барабаном,
Однак з роками - ?гри у в?дверт?сть,
Зм?нились на застой й рахунок в банку.

У в?с?мнадцять - скр?зь, куди не глянеш
М?льйон можливостей - старайся ? бери.
У зр?лост? ти розум??ш - марне,
Даремне вириватись ?з тюрми.

Якщо прийдеться - ? прикрутить стар?сть,
Й проблеми будуть з гр?шкми ? з д?тьми.
На сцену вийду й буду продавати -
Св?й п?дл?тковий образ ?з к?стьми.

Й за пятдесят стрибатиму в естрад?,
? в ш?тдесят - згоратиму з любов?,
Немов пов?я б?ля автостради,
За гонорар - м?шечок барабол?.