Л то Зима

Подружилося якось
Л?то ?з Зимою ,
В гост? до Зими прийшло
З кв?тами й травою ,

Прихопило яг?д ще ,
Яблук , винограду ,
Щедро вмила ?х дощем –
Зима буде рада !

Л?то Зимонька-зима
Дружньо об?йняла…
Та поглянь-Зими нема,
Десь вона пропала!

Здивувалось Л?то: ?Як
Це могло так статись?
Де ж це подружка моя?
Де под?лась з хати ?

Може , це жарту? так ,
Просто заховалась ?
Скочила кудись в р?вчак,
Щоб я ?злякалась.?

?Зимо ,Зимо ,в?дгукнися
? прийми гостинц? !?-
Шелест?ло Л?то листям
На б?л?й хмаринц?…

Та зима перелякалась
Дружби Л?та й Сонця –
У хатинц? заховалась
Й визира в в?конце .

Л?то тупцяло надвор? –
Не зайшло до хати…
Дуже р?зн? вони пори,
Разом не стояти.

Зим? з Л?том не дружити,
Осен? - з Весною.
Мають чергою ходити
Пора за порою !