Дивна кицька

Дивна кицька

Може день, а може й два,
Там, де стежечка крива,

Невловима ? легка,
Ходить кицька до ставка.

Я д?знатись захот?ла,
Що у кицьки там за д?ло.

Рано вранц? повз леваду
Йде вона, а я – позаду.

Так тихесенько крадуся,
Щоб не думала бабуся,

Мов, без дозволу купалась,
Щоб ? кицька не злякалась.

От прийшли ми до води,
На земл? ?? сл?ди.

?Мабуть, кицька, - шепочу,-
Тут гуля? досхочу.?

А вона, оце так диво!
Рибку у ставку вловила!

Й не злякалася води!
?Киць-киць-киць, до мене йди!

Краще б ти вп?ймала мишку.?
Ми йдемо додому нишком.

Що робили, не скажу,
Бо я з кицею дружу.