Новорiчне диво


У м’яких,пухнастих капцях
я крадусь,неначе киця.
В Новор?чну н?ч чар?вну
аж н?як мен? не спиться.

Тишком-нишком п?д ялинку
вмощуюсь,щоб почекати,
коли Д?д Мороз казковий
зав?та? в нашу хату.

Уявляю,як в?н килим
сн?гом б?лим запорошить,
а з м?шка свого д?стане
подаруночки хорош?.

Спати – н?,н?як не можна,
я пов?ки не стуляю.
Скоро диво я побачу,
я пильную…я чекаю…

…А прокинувсь я уранц?:
на в?концях – в?зерунки,
в л?жку я,п?д л?жком – капц?,
п?д ялинкою – дарунки.


Метки:
Предыдущий: Стара ялина
Следующий: Зимовий вечiр