Метелик

У садочку б?ля неньки
С?в метелик чепурненький.
Т?льки - но "п?ймав в?н гав"
Хлопчик враз його п?ймав.

Став проситись: "В?дпусти!"
Дай хоч трохи п?дрости.
Та не слухав хлопчик злий
В склянку посадив мерщ?й.

Це побачивши Катруся
Каже хлопцю - не змирюся
З тим, що нехту?ш слабких,
Красоти не бачиш в них!

Ну ж бо, в?дпусти на волю,
Хай л?та прикраса поля.
Прикраша? р?дний край.
Чар?вн?ше буде гай!

? послухавши д?вчинку
В?н замисливсь на хвилинку...
На долоню посадив
? метелика зв?льнив!

"Хай живе!" - сказав Катрус?,
Розпов?сть сво?й матус?,
Як в полон в садку попав,
Трохи крильця не зламав.

-"Зовс?м хлопчик ти не злий!
Край кохай св?й чар?вний.
Тод? зручно буде вс?м:
? маленьким ? старим".

Треба про природу дбати,
Щоб н?коли не страждати
Без пташок, комах н?чних...
Буде сумно нам без них!