37. Ну ж до спорту на городi!

Учениц?-вит?вниц?
На уроц? не сидиться:
Що б це ?й таке встругнути –
Вс?х рекордом сколихнути?
Вс?х покорю? шпагатом,
Л?зти може по канату,
Через козлика стрибнути,
У люстерко зазирнути,
У в?нку, у вишиванц?
Закружляти легко в танц?.
А потому,.. аж потому
З рюкзаком ?ти додому.
Посм?хнулась сапа Бод?:
?Ну ж – до спорту на город?.
Виб?гай скор?ш з к?мнати:
Вс? ряди, немов канати.
Обжени мерщ?й родину!
Спорт ц?ну? дисципл?ну?.


Взяла Бодя сапу в руки –
Сапка стогне ?з розпуки,
Бо попала у халепу:
С?м пот?в омили сапу,
Хоче трохи в?дпочити,
Спрагл? губи замочити.
Вже не рада, що зухвало
?з д?вчиськом жартувала.
Каже д?вчина небоз?:
?Год? лити л?ньки-сльози.
Та невже тоб? охота
Впасти носом у болото?
Взяла старт – рубай, як треба,
Хай р?вняються на тебе.
Ф?н?ш рад?сно пригорне
Вольових ? неповторних?.

В?ра, мужн?сть, дисципл?на –
Живлять кор?нь Укра?ни.