Не йди...

1. Вiн бачив, як згасло свiтло в ii очах,
Холодною стала нiжна, блiда рука.
I безлад здiйнявся миттю в ii речах,
А далi, крiзь щiльний натовп, неслась "швидка".
Вiн чув, як стихае подих, зникае пульс,
З ним плакали навiть хмари дощем небес.
I ось, ледве чутне слово злетiло з вуст:
"пробач менi... я до смертi люблю тебе".


Приспiв:
Життя тривае далi в обхiд бiди,
А вiн щоночi з болем кричить "не йди"...
Не йди... Не йди...
А вiн щоночi знову кричить "не йди"...

2. Вiн мрiяв би повернути минулий час,
Забути безглуздi сварки, звести мости.
Ii обiйняти мiцно... в останнiй раз,
Й кричати, що мае сили "прошу, не йди"!..


Приспiв:
Життя тривае далi в обхiд бiди,
А вiн щоночi з болем кричить "не йди"...
Не йди... Не йди...
А вiн щоночi знову кричить "не йди"...