Ми не помiтили коли...

(в?рш покладено на музику, вийшла п?сня)
***
Ми не пом?тили, коли
До м?ста тихо вкралась ос?нь,
? те, що врешт?,– ми на ?ви?,
? про пробачення не просим.

Я попрошу сво?х дощ?в
Пролитись зливою над м?стом,
Гран?тних, втомлених лев?в,
Щоб не дали спалити листя.

Я у л?хтарника в?зьму
На добру пам’ять тепле св?тло,
Його в волосся заплету
? повертатимусь у л?то.


Я сяду в зоряний трамвай,
Коли на вулиц? безлюдн?й
На дивне ехо: ?Зачекай!?,
Хтось в?дпов?сть: ?Так краще буде…?

Н?чний трамвай мене помчить
У парк, де хазяйну? липень,
Я лиш оглянуся на мить, -
…на руки, що тримають кв?ти.

Я над?шлю шматочки сн?в
? запах мелено? кави…
Я попрошу сво?х лев?в,
Щоб Вас вони охороняли.