Учись прощати

(притча)

“Прощайте, ? прощен? будете” (Лука 6,37).
“Якщо ви будете прощати людям гр?хи ?х,
то простить ? вам Батько ваш Небесний,
а якщо не будете прощати людям гр?хи ?х,
то ? Батько ваш не простить вам гр?х?в
ваших” (Матф. 6,14-15).
“Будьте один до одного добр?, сп?вчутлив?,
прощайте один одного, як ? Бог во Христ?
простив вас” (Еф. 4,32).


Давним-давно до Вчителя прийшов юнак
? попрохав навчить образи забувати.
Старий у вуса посм?хнувся, знаю як,
та запросив в?н парубка с?дати.

Порадив хлопцев? з собою м?х носить
? кожен раз, коли в?дчу? в?н образу,
п?дняти кам?нь ? в торбину положить
та дал? рухатись, тамуючи в?дразу.

Невдовз? той же самий молодик
прийшов до Вчителя з наповненим м?шком.
Кам?нню втратив в?н тяжкому л?к,
не м?г вже в?льно рухатись п?шком.

Тод? Учитель залишить тягар дозволив
й до учня в?н пов?в наступну мову:
Я хочу, щоб урок ти цей засво?в
та пам‘ятав про кожне мо? слово.

Всяка образа-каменюка серце давить,
зло тягарем на гр?шну душу тисне.
Прости вс?м зло, пробач образи, викинь кам?нь,
з?три ?з пам‘ят? все зле ? ненависне!

Та зможеш це зробити лиш тод?,
коли заповниш в серц? пустоту, що утворилась.
Коли ти ц?ль зав?тну знайдеш у житт?,
лише тод? з?йде на тебе Божа мил?сть!

Учитель зник, розтав за виднокра?м.
Зостався учень в ц?лковит?й тиш?.
В?н в?дчував – тягар з душ? спада?,
а серце б‘?ться… легше ? дзв?нк?ше.

Старайся зло зовс?м не пом?чати,
щоб не вантажити соб? ? душу, й серце.
Та сво?часно вс?х ? все прощати –
щоб марно не носити…
переповнен? в?дерця.

31.12.2015 – 01.01.2016