Про нас

Про нас колись будуть книжки писати,
Та зараз це не саме головне.
Вда?ться нам слова в рядки збирати,
Так непом?тно й л?то промине...
Життя наше вв?йде в старечу ос?нь...
Н?!.. Хочу бути в?чно молодий...
Щоб у зелен?м заблудитися колосс?,
Щоб завжди жайворона чути сп?в живий !..
Ми т?льки вл?тку можем насититись
Пром?нням сонячним ? росами вноч?...
Дай Бог н?коли нам не помилитись,
До щастя поскор?ш знайти ключ?...
Хоча про щастя можна промовчати,
Ми зна?мо у ч?м його в?нець –
Щоб для коханих жити ? сп?вати,
Тод? не страшний будь-який к?нець...
Та що це я? К?нець завжди щасливий,
Як не в житт?, то б?льш?сть у к?но...
Хай зми? г?рк? думи тепла злива !
Хай довгим буде наше дом?но !
Це наше л?то! Тож забудьмо тугу,
Давай п?рнемо в райське забуття...
Бери й даруй все, про що мр??ш з другом,
Бо лише раз да?ться нам життя.

29.03.2002

Метки:
Предыдущий: I am friending poets on Facebook
Следующий: Про русалку