Червона колона

Пам‘ят? геро?в Крут

В в?с?мнадцят?м настала знов лиха година,
знову орди, б?льшовицьк?, рвались в Укра?ну.
Щоб убити, задушити молоду державу,
розтоптати, спорошити ?? честь ? славу.

Залишилася кра?на сама проти зв?ра,
бо у владу, як сьогодн?, вже н?хто не в?рив.
Бо робоч? та селяни той прих?д в?тали,
доки сутн?сть б?льшовизму сповна не п?знали.

П?днялись, взялись за зброю одн? т?льки д?ти,
лиш вони одн? р?шились Неньку боронити.
Свою землю, незалежн?сть, волю ? свободу,
лиш студенти з юнкерами з усього народу…

Нав?ть дозв?л не спитали н? в мами, н? в тата,
хоч не вс? з них нав?ть вм?ли гвинт?вку тримати.
Та п?шли назустр?ч смерт?, на Черн?г?вщину,
бо любили беззав?тно свою Батьк?вщину.

Юнаки життя ц?ною ворога спинили,
чим жертовност? фундамент нав?к заложили.
Показали см?л? д?ти сво?му народу,
що нема ц?нн?ше в св?т? за нашу свободу.

Хай ц? д?ти будуть в?чно в пам‘ят? народн?й,
щоб дов?ку не забувся подвиг благородний.
Хай червона та колона сов?сть й честь трима?,
бо таких уже студент?в серед нас нема?…

29.01.2017