Ким буду я без мрiй та сподiвань?

Ким буду я без мр?й та спод?вань,
Красивий кам?нь, але бездуховний,
Чи доля простягне над мною длань,
Й не заплете у смутку кокон чорний?

Я в?ру щиру у душ? зрощу,
Заб’?ться щастям серце нап?вмертве,
В?д сп?лкування наче в?д дощу,
Над?ю вкриють рясно кам?нь черствий.

?ржу прикриють кв?ти спод?вань,
Схова?ться п?д цв?том бездуховн?сть,
Повстане з каменю живий Атлант,
Щоб щастям дихати на груди повн?.