Фарби

В?кно зимове, ти мен?
Мороз малю?ш марно.
Я маю в серденьку сво?м
Чудов? думки-фарби.
Я розмальовую сн?ги,
? в ?не? дерева.
Лиш думц? я шепну: ?Лети!?
Все стане вмить зелене.
А коли рад?сть у душ?
Вихлюпу? за в?нця -
Переливаються сн?ги,
Як золото черв?нц?в.
Коли мелод?я-печаль
Запалить в серц? св?чку –
Сн?ги син?ють, як кришталь
У сут?нков?м блиску.
Коли ж прокинеться в душ?
Дзв?нок лункий кохання –
Трояндами цв?туть сн?ги,
Рожев? ? духмян?.
Нема? лиш в душ? мо?й
Для зла й для бруду фарби.
Тому морози на в?кн?
Мен? малюють марно!

Ольга Соколовська ?