Нехай в тер згада лиш Мо м я

Нехай в?тер згада? лиш... Мо? ?м’я…
? порушить ним тишу, на давньому пол?,
Хай згада? й розкаже, як кохав тебе я…
Як я смерт? чекав… проклинаючи долю…

Хай згада?, й розкаже, про те що забули,
Якщо сам я сказати, не знайду б?льше сили
Хай шепоче… хай кричить, аби ти почула…
Як кохаю тебе я… Й де пуста могила…

Що як схочеш ти - побачиш, лиш закри?ш оч?,
Як по небу з круком, пом?ж хмар л?таю…
А захочеш як - почу?ш, що тоб? шепочу,
Як тоб?!.. Лише для тебе, ?з дощем сп?ваю…

Талим сн?гом на долонях, як тво?х заплачу
? п?ду з? смертю, в царство Чорнобога…
Ти подивишся на небо... ? усе побачиш,
? до мене, як захочеш, ти знайдеш дорогу…


Метки:
Предыдущий: Война
Следующий: Наснилось