Сонет 66. В. Шекспiр

Я хочу в ?нший св?т. Цей св?т мен? набрид-
Де честь жебракувати народилась,
Де нечисть розрядилась в оксамит,
? де в?д Бога люди в?дхрестились,
Де почест? не тим, хто заслужив дають,
? де талант принижують брехливо,
Де честь , мов на базар? продають,
Де силу в нем?ч перетворюють дбайливо,
? де свобод? туго язика зв’язали,
Де бездар? керують нашим розум?нням,
Де чисту правду простодушн?стю прозвали.
Добро у зла на поб?геньках, мов раб у його волод?ннях.

Втомився вже в?д фальш? я,можливо чистий св?т побачу.
Але боюсь: любов моя тако? смерт? не пробаче.