Крiм нас нiхто

Мен? досить усього, ? ноч? ? дня.
Я сл?зьми вже упився й в?йною.
Я зморився в?д болю ? суму щодня
Я в?д в?дстан? мучусь з собою.

Мен? тоскно в?д поз ? в?д кислих облич,
Що на люд зображають тривогу.
А по тому п’ють пиво, й веселощ?в мить
З собою збирають в дорогу.

Хтось гине в?д кул?, або в?д морозу
Окопу напившись з калюж?!
Хтось пише ?цидул??, ?х забуде невдовз?,
До болю чужого байдужий!

Кров знову вбира? потоптаний сн?г,
? ?кача? все плине ? плине…
Молю ? благаю тебе пане-Б?г,
Нехай нелюд проклятий згине!!!

Пробачте солдатики, наш? брати,
За те, що ?крива? Вас ц?лу?!
Але ми повинн? встояти, д?йти,
Кр?м нас, нас н?хто не вряту?!