сорок п ять

Я так тебе чекав, м?й св?тлий, любий кв?тень.
?з сонцем у вустах ? гом?ном п?сень
Ти зачару?ш знов тенд?тним первоцв?том,
? подару?ш м?й, найкращий року день.

Дарма що не сп?ва душа моя в коханн?.
? теплий океан ступн? не омива.
У мене мр?я ?, ? мр?я не остання
У мене серце ?, що роки в?дбива.

Заходь нарешт? в д?м, зроби на зустр?ч крок.
? по?днай разом ? серце ? слова
А пот?м слухай п?сню, що лине до з?рок
В?д не? все в мен?, росте ? ожива.

? приведи мен?, тепло ? щиру в?ру.
У те, що буде все, прекрасне як в?нок,
? буде ще любов ? мир, ? я в це в?рю
Бо сорок п’ять не в?к, а т?льки новий крок.