МИТЬ ТАКА пломенить

а затримаю читацьку увагу ще на одну мить, —
МИТЬ; й малюнок-у-цiлунок:

небо зависоке...
занизька земля?
св?тло яснооке...
дуже ж зв?ддаля!

сонце ясночоле...
в посм?шц? й горить??
у стерн? вже поле...
коле та болить!!

збуться би, розрад?...
хутше б забуття???
й дУш? стануть рад?...
й н?ч не вкрАде дня!!!

повз вужом
ярами веч?р,
сутен?в...
а курган
розпрямив плеч?;
взолот?в...
спломен?в...
навкруг, думками!
впромен?в...
мабуть, в?ками!!
змолод?в...
м?ж — юнаками*!!!

дивна р?ч:
бо не мертв??
нав?ть н?ч...
й зорев?й
б?ль вб?лить, вс??
тем?нь в?ч**...
й перейде...
майдани, нами!
й надихне...
та вже св?тлАми***!!
й — в и д и х н е...
чуй!!! г о л о с а м и...

завмирав
останн?й пром?нь
в тих думках...
полягав,
неначе лег?нь:
н? ж, не в прах...
й к?нь його...
топтав уперто!
й т?нь його...
щоб не простерто!!
й тл?нь терп?нь...
й кам?нь голос?нь!!!
............
повз вужом
ярами веч?р,
сутен?в...
а курган
розпрямив плеч?;
взолот?в...
спломен?в...
навкруг, думками!
впромен?в...
мабуть, в?ками!!
змолод?в...
м?ж юнаками*!!!

*) юнаки не лише молод? люди: тут у значенн? звитяжн?, хоробр?...
**) не так про оч?, як про в?че, загальний зб?р; "в?ч" ? родовий в?дм?нок од "в?ча", множини з "в?че".
***) св?тло вже ? ? множина! А множиною множин бачу "св?тлА": нав?ть не св?тла, мов то й прикметник...

? по?дналися м?стика, громадянське, патр?отизм, ?стор?я, — на малюночок!
? кожне слово заходило у власн?м звучанн? на строфи, а гуртом — на сп?в!
При слов? й на час?, в?рних ?з Р?здвом Господн?м: Божим й людським Святом!
Й повсякчас, вже буденно: тут смерть юдам, окупантам; бо паханам хана ? там!
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

А поки топтуни топталися — з пару в?дгук?в зосталися до ?Просить кожна мить!! - й Пломенить!!!? (Юрий Зозуля):

Присмерком
стомився веч?р
? л?сом бр?в...
Схилявся
сосонкам на плеч?
? променями
пломен?в...
В думках осяйних
Заховався
Той в?дблиск дня,
Де на майданах -
Уже св?тлАми
Зоря з?йшла!
Дуже гарний в?рш! Дякую! З найкращими побажаннями, Л?на.
Лена Панасенко 27.06.2013

В широк?м пол? — небо й воля
з'?днались подихом нав?к!
М?й вороний шука? дол?
Серед несходжених дор?г.
Пала? серце, п?т на скронях,
Летить — де пром?нь не згаса...
А у в?трах сп?ва? жайв?р,
? тихо плачуть небеса...
З теплом... вдячна за чудов? в?рш?!!!
Эль Ламат 23.06.2013

наповнЯть...
й майдани, — й нами!
надихАть...
ус?х — св?тлАми!!
сподобалось - згода!
Олена Ра 21.06.2013