18. Запоруки праведностi

(?з циклу ?В?дголос Давидових псалм?в“, пс. 18)

Сп?ва? Небо Господу осанну
? вторить йому мат?нка Земля.
?з дня у день, в н?ч з ноч? несказанно
знання передаються. Окриля
?х в?дголос безмовно Св?т, безсл?вно.
Шатро для Сонця збудував ?з них.
Воно виходить велетом чар?вним
з? шлюбного чертога, мов жених.

Героя сх?д ? його мандри небом
дарують всьому св?тло ? тепло,
щоб кожен м?г зд?йснити власну требу,
схиливши перед Ним сво? чоло.
Закон Господн?й вельми досконалий,
в?н дух зм?цнить ? загарту? плоть.
В н?м мудрост? закладено начало,
щоб п?дл?сть ? знев?ру побороть.

Ясн? Творця накази й справедлив?,
зц?ляють душу, серце веселять,
ще й оч? просв?тл?ють вс?м на диво,
бо чистота не може не с?ять.
А страх Господн?й, з правдою сполука,
дорожчий золота, за мед солодший в?н –
то чистоти свято? запорука,
над?йн?ший в?н в?д фортечних ст?н.

Очисти, Господи, в?д скверни та свав?лля
? помилки дай силу зрозум?ть,
щоб не д?ждатись пустоти похм?лля,
щоб марно все життя не загубить.

21.01.2018

Псалом 18:
1.Для дири?ента хору. Псалом Давид?в.
2.Небо зв?ща? про Божую славу, а про чин Його рук розказу? небозв?д.
3.Опов?щу? день днев? слово, а н?ч ноч? показу? думку,
4.без мови й без сл?в, не чутний ?хн?й голос,
5.та по ц?л?й земл? п?шов в?дголос ?хн?й, ? до краю вселенно? ?хн? слова! Для сонця намета поставив у них,
6.а воно, немов той молодий, що виходить ?з-п?д балдахину свого, воно т?шиться, мов той герой, щоб проб?гти дорогу!
7.Вих?д його з краю неба, а об?г його аж на к?нц? його, ? в?д спеки його н?що не захова?ться.
8.Господн?й Закон досконалий, в?н зм?цню? душу. Св?дчення Господа певне, воно недосв?дченого умудря?.
9.Справедлив? Господн? накази, бо серце вони звеселяють. Запов?дь Господа чиста, вона оч? просв?тлю?.
10.Страх Господа чистий, в?н нав?ки сто?ть. Присуди Господа правда, вони справедлив? вс? разом,
11.дорожч? вони понад золото ? понад безл?ч щирого золота, ? солодш? за мед ? за с?к щ?льниковий,
12.? раб Тв?й у них бережкий, а в дотриманн? ?х нагорода велика.
13.А помилки хто зрозум??? В?д та?мних очисть Ти мене,
14.? в?д свав?льц?в Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тод? непорочним я буду, ? в?д провини велико? буду очищений.
15.Нехай будуть ?з вол? Тво?? слова мо?х уст, а думки мого серця перед лицем Тво?м, Господи, скеле моя й м?й Спасителю!