Плач на смерть Януковича

Один м?й знайомий пов?домив мен?, що Янукович помер – чи то в?д ?нсульту чи то його пов?сив на люстр? його власний охоронець. Я зажурився – подумав, що вс? ми ось так колись помремо ? не будемо жити. ? я написав ось такий плач. Пот?м виявилось, що то неправда. Але плач я залишив – про всяк випадок – бо Янукович все одно колись помре, а плач якраз стане в нагод?.

Згинув, помер Янукович!
Що наробила ти, доле!
Мудрого мужа сховала в безодню земл?.
В?тер стогне на сивими ниви мами краю,
Сльози з небес потекли – плачуть хмари,
Плач синього неба землю чорну гн?тить.
Згинув, помер Янукович!
Що наробила ти, доле!
Вс? люди плачуть й недолю клянуть –
Хто мудрим словом ут?шить, хто пораду
Мудру надасть хл?боробам, хто трактористам
Слово напутн? перед трудами надасть?
М?сяць ?з неба скорботно на л?с позира? –
Хто захистить зелен? ялини ? клени висок??
Хто б?лочкам рад?сть гор?хами в гай принесе?
Згинув, помер Янукович!
Що наробила ти, доле!
Хто скаже, чия б?ль звучить в струнах г?тар?
Чия в серц? луна? чорна й глибинна б?да?
Юн?? д?ви ридають – хто ?м нин? пояснить
Куди ?х кличуть стих?? – куди?
Про що журиться листя старезних дуб?в?
Про що плаче бджола гом?нка?
Згинув, помер Янукович!
Що наробила ти, доле!
Чому соняшник нин? чоло похилив?
Про що зажурилася кв?тка сонця ясного?
Чому нав?ть холодна вода сльозами ста?
Тужливо у море Чорне в?д смутку тече?
Оч? людей дивляться в небо жорстоке,
Чому трава п?д ногами сумно так шарудить?
Згинув, помер Янукович!
Що наробила ти, доле!
Т?ла гаранта в безодню могили
Кинула страшно - тужить, горю? народ-сирота!