О! ТВОI РУКИ! О! ТВОI ОЧI!

*********************************
О! Тво? руки!...О! Тво? оч?!...
Як не слухнян? мо? вуста....
Cказати зараз тобi так хочу:
Що, краще би iх не знала я!...

Я-- твоя рад?сть. Ти в менi --б?ль.
Я розчиняюся в тоб?, Любов!
Я розчиняюся, немов та сiль.
Я забуваюся знов i знов…

Ц? нiжнi руки пестять мене !...
Помру в розлуц?, тобi клянуся!.
Невже це доля знов обмене?!
Ти доторкнешся--я розчинюся.

В дощ? чи у в?тр?, в пилку кв?тки,
Мен? посмiхнешся—я проявлюся .
" Бувай"!- Непом?тно шепоче звiдти.
Дивлюся на тебе – не надивлюся!

Ц?лую руки, оч? тво?....
А в серця ритмi - г?мн про Любов.
Захочеш—слухай пiснi моi
А нi --так н?, повторюю знов….

Заглянеш в душу.-Побачиш Св?т.
Кв?ткою дивною кв?тне Любов!
Я з вiтром лагiдним шлю привiт!
Тв?й образ ясний хвилю? кров.

В очах тих гарних— смуток, туга...
О, Боже , дай мен? духа сили!--
Стука? в скронях: бiль та нудьга
Спокуса п?знати!- Не встояти! ?Мила...

Ти--св?жий в?тер, ковток... води...
Я непом?тно з?рву, мов кв?тку...?.
Ти не д?зна?шся…. Не скажу тобi
Я не тримаю! - То пiдеш звiдти?

У пилку кв?тки, в дощ?, чи у в?тр?:
Мiй непом?тний шепiт: " Бай"!
Лагiдно рiднi вуста менi звiдти
Шепочуть в останне: ?Не звбувай?!
******* / 15.03.2011 г. /