Одна втiха

Як т?льки залишУся наодинц?,
я зкину геть прикраси та взуття
? наче д?вчинка-босОн?ж по стежинц?
п?ду в село,п?ду в сво? життя...
...В?дкрию браму...Ляжу на подв?р"?...
Чи то з?ркИ всм?хаються мен??
Чи оч? р?дн?-р?дн? у суз?р"?
так? блакитн? ? так? сумн??

ПРИСП?В:Прийд?ть,матусю!Ваш? чорнобривц?
без Вас нудгують та ? я журусь...
Прийд?ть донькУ погладить по гол?вц?,
а я до Вас м?цн?ше притулюсь...

Прийд?ть,матусю!Сядьте та й див?ться:
чи так я вишиваю рушники,
чи так плету панчохи й рукавиц?,
чи так печу святков? пир?жки,
чи так на л?жко виклала подУшки?
Скаж?ть мен? найкращу ?з подяк:
що добре я засмажила пампушки,
що гарний в мене вдався капустняк!

ПРИСП?В:ТОЙ ЖЕ

Св?танок вже у в?кна загляда?...
Ос?нн? листя г?рко шепотить:
"Пробач,дитино,бо такого не бува?,
щоб той прийшов,хто у земл? лежить..."
Заплакав дощ...А в?тер аж регоче:
"Ото ж усе примарилось тоб?!"
Одна ? вт?ха,що у мене оч?,
як мамин?-блакитн? та сумн?...

ПРИСП?В:ТОЙ ЖЕ