Метелик

Чутлива, щедра змалечку,
не пустоцв?тна лялечка,
у будь-кого спитай
хто заздрив, потай зраджував,
розбещував, не згадував,
возив у пекло, рай.
Все пурхала метеликом
у марев? за келихом
пекельного вина.
Не встигла схаменутися,
негода каламутиться…
Лишилася одна
?з думами рукопис?в.
Життя давало ляпас?в
зненацька, як на зло.
Г?рка б?да на вилиц?,
душа шукала милиц?,
а милиць не було.