Михайль Семенко. Атавiза

Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2015/01/07/6412



АТАВ?ЗА

Морок. Н?ч. ? блисне сонце,
Зникне сну кошмар.
Почуваю, що не сон це,
Що в мен? — пожар.

Викличу я сп?ви серця,
Оживуть кущ?.
Ранок. Вранц? см?ле скерцо
Скине обруч?.

Сив? прад?ди забут?
В грудях встануть враз.
Встануть безв?стю закут?,
Вже в останн?й раз.

Сп?ви матер?, почут?
В колисков?м сн? —
Вс? слова перезабут?
Забринять в мен?.

В?тряки, хатки, долини,
С?ч, зелений гай —
Вс? ц? образи прилинуть,
Скажуть: ?Но займай?.

Закуюсь я пот?м в броню,
Щоб но рушить ран.
Не прокулить мою скроню
Мерзенний майдан.

Сам я блисну вранц? з сонцем,
Як струшу кошмар.
Чую, чую, що не сон це,
Що в мен? — пожар.

Морок. Н?ч. Для себе ранок
Сам соб? знайду.
Ти! Н?що! Забув я рани!
Я ?ду!

28. ??. 1917. Владивосток
3 книги ?П'?ро коха??

Читати дал? М. Семенко — Праця
http://www.stihi.ru/2015/01/07/6520