Втомленi руки схилила додолу

Втомлен? руки схилила додолу,
В очах закип?ла палюча сльоза.
Безл?ч роботи зробила довкола,
Прис?ла спочити матуся моя.

Думок прол?та? чимало мр?йливих,
Та ?м вже зд?йснитися обмаль часу.
Минають у спогадах тужливих,
Робота в колгосп?, та ще з сповитку.

Минало дитинство тяжке та злиденне,
Зернини часом у н?м не було.
Господь т?льки чув ?? стог?н буденний,
Молитвою пестив сп?тн?ле чоло.

Життя поглинало таланти, бажання,
Лиш п?сня тримала у душах любов.
У хрестиках долю в рушник повшивала,
? цим з?гр?вала подекуди кров.

Матусю р?дненька! Моя люба нене!
Я руки тво? до грудей притулю.
? серце поранине, болем сповненне,
Як мил?сть господню в душ? збережу.