В той день, як мене не стане

В той день, як мене не стане
? дощ зми? вс? сл?ди,
Плачем сво?м св?тлих райдуг
Прохаю тебе, - не порви.
Нехай в?дсто?ться тиша
Й в?дкриються дзеркала,
Душа моя - заколише,
Дасть в?ру тоб? в дива.
Пос??ться в серц? спок?й,
Бо я не на зовс?м п?шла:
У снах та мелод?ях в?тру
Блукатиму я, ще жива.
? ти не тужи, що збуяло
Та раптом померкло життя
? знай: в?дболить, перестане...
? в?р у мо? вороття.
Зорею у темен? буду -
Тво? засв?чу я шляхи.
А в спрагу криницею стану,
З яко? нап’?шся води.
Весною я пташкою тишу
Розбурхаю з п?снею знов
? соняхом св?тлим ул?тку
Св?титиму там, за в?кном.