Тарас

За основу взято реальну ?стор?ю

Д?ти жили у сел?
Та не мали що робити.
Соб? забавку знайшли
На кладовище ходити

Та ?стор?? страшн?
Один одному казали.
То лякалися, то н? –
Все одно розпов?дали.

Серед них хлопака був,
Що п?шов одного разу,
Десь гор?лку роздобув,
Вс? то випили в?дразу.

Ос?нь. Темно. Дощ ?де.
Д?ти були т? негодн?.
?Хто см?ливий? Хай пройде
По кладовищу сьогодн?!? -

Так сказав п?д веч?р хлоп,
Коли гр?м ударив з неба, -
?А д?зналися ми щоб –
К?л забити в землю треба?.

Лиш погодився Тарас,
Щоб не впасти в бруд обличчям.
На кладовище не раз
В?н ходив, а може трич?.

Та покрив себе плащем,
Взяв з собою к?л та кам?нь.
Не злякать його дощем,
Коли вс? злякались сам?.

В?н на м?сц?… Вже за мить
Важко к?л у землю входить
Та й почав м?цн?ше бить,
Щось гн?тюче в серц? бродить...

Вже удар останн?й бив,
Не пом?тивши раптово,
Разом з колом плащ забив
До земл? в?н випадково.

Хоче встати, не пуска…
Щось м?цне його трима?
Н?би впевнена рука
Скр?зь за т?ло все хапа?.

Впав на землю ? помер.
Серце з ляку роз?рвалось...
Тож подумайте тепер
Чому лихо те? сталось...


24.02.02р.