Пробач, коханий...

Пробач, коханий, це вже, мабуть, край –
Бо десь любов у вир?й в?длет?ла,
А без любов? не бува? рай,
Це просто пекло для душ? ? т?ла.

?ди, коханий. Лиш спинись на мить –
Хай спомин сколихне зимовий ранок.
? то н?чого, що мен? болить –
Це просто так, ?з пам’ят? серпанок.

Пробач, коханий, бо я теж ?ду –
Усл?д гойднуться скрижан?л? в?ти –
В?д тебе по с?чневому льоду,
Моя любове – недосяжний кв?тень!