Сопрано, снiг i хризантеми

Яскрава зустр?ч восени,
напевно, сталася зарано.
? сп?в з в?кна - чи?сь сопрано -
душ? кутки заполонив!


Аж задзвен?ла кришталем
зненацька, чисто, зрозум?ло...
Кр?зь гам?р вулиць гомон?ло
життя, а сн?г до хризантем


спадав, торкався. Ц?лував
ос?нн? кв?тоньки насправд?,
де метушн? я на завад?,
кудись вс? квапились: шум, гвалт!


? нар?д б?г соб? ? б?г.
Для когось все це другорядн?сть.
А душу сповнювала рад?сть -
сприймались ? сопрано й сн?г...

01. 11. 2017 р