Сонячний день лютого

В?домо, що лютий занадто м?нливий,
Немов в?дчува? душевний надрив.
Впл?та? югу в небокрай нап?всивий,
Природу терза? полоном в?тр?в.

Учора по м?сту гуляла зав?я,
Стелила пухнаст?, м'як? килими,
? так охопила ?? ейфор?я -
Весь св?т заманила в сильце сивини.

Сьогодн? ж був лютий розк?шний, ласкавий,
Веселий, усм?хнений ? запашний,
Дивилось ? сонце на полиск яскравий
Та все дивувалось: " Який же см?шний!"

Бурульки в?д промен?в враз одностайно
Закапали дзв?нко : "Весна вже, весна!"
В?д ритму невпинного зблиснули сяйно,
Немов в?д солодкого подиху дня...

Метки:
Предыдущий: Iще раз про любов
Следующий: Рiдне мiсто