9Х9 -1-
Встановити на гор? хреста. Вкопати на меж? каменя. Закопати в саду пупа свого сина. Закоренитися – яка мана! Дитино Божа, подивися на св?т в?дкритими очима. В?н зм?ню?ться повсякчас. В?н пливе, як п?сок, як вода тече, летить, як павутиння.
Так влаштовано. Ми – в гостях, а поводимося н?би в себе вдома. Ми, що з?ткан? з коливань, зачарован? монументальн?стю св?ту цього. Його кам?нням, його океанами, його тундрою ? тайгою. Але ж ? вони – лише в?брац?? з малою ампл?тудою та величезною довжиною хвил?.
Вил?тають щомит? думки, мисле-форми, образи. В Ноосферу? Можливо. Повертаються. Хтось занотову? ?х у рядки. Хтось на музику ?х кладе. Хтось наклада? на них барви. Множиться св?т тонкий, обпл?та? невидимим дротом. ?Хто ти?? - пита? людина себе, дивлячись в дзеркало – ?Хто ти??
Так влаштовано. Ми – в гостях, а поводимося н?би в себе вдома. Ми, що з?ткан? з коливань, зачарован? монументальн?стю св?ту цього. Його кам?нням, його океанами, його тундрою ? тайгою. Але ж ? вони – лише в?брац?? з малою ампл?тудою та величезною довжиною хвил?.
Вил?тають щомит? думки, мисле-форми, образи. В Ноосферу? Можливо. Повертаються. Хтось занотову? ?х у рядки. Хтось на музику ?х кладе. Хтось наклада? на них барви. Множиться св?т тонкий, обпл?та? невидимим дротом. ?Хто ти?? - пита? людина себе, дивлячись в дзеркало – ?Хто ти??
Метки:
