Дванадцять

Свобода, свобода,
Эх, эх, без креста!
(А. Блок. "Двенадцать.)

Веч?р чорний, сн?гом шитий,
Опускавсь на гол? в?ти.
В?тер, в?тер колиха т? гол? в?ти.
На тих в?тах ворон глипа,
Набундючений, неситий.
В?кна... В?кна наче всл?пли,
Одяглися в б?л? кв?ти.

Рип та рип мороз сердитий.
Три дядьки червонопик?,
Геть напит?. Коло генделя лепечуть:
-Дообрее… було при комун? жити.
-Певно ? у б?са д?ти.
Завива? лихий в?тер.
Нагадались д?да д?ти.
?х було ш?стнадцять. Кв?ти.

Д?да брат – продзагоновець небритий.
Клямку од?рвав в?д ф?ртки:
-Воли, кон?, зб?жжя!!!…. Крики..
Баба на земл? хрестом: - Що нам ?сти брате! ...Д?ти!...
Д?д на кон?. Вйо!…. Лиш в?тер…
Баба в хату. Дво? менших з печ? впали у окр?п.
Чорт неситий… жертву? комун?. Д?ти…
На дорогу биту, горобину сипле в?тер…
Кон?..Сани, в санях … жито…
А на церкв?, на канат? лоскут шитий -
?Ми не раби, раби не ми?.
Батюшка сльозами вмитий.

В?тер, в?тер по вс?м бож?м св?т?.
?з ш?стнадцяти дванадцять не розцв?ли.
-Ворон, ворон - де т? д?ти?...
?м би на могили кв?ти.
Чи ми будемо з ними квити?...

В?кна, в?кна - б?л? кв?ти.
В них маленький вогник св?тить.
Чорний веч?р, б?лим сн?гом,
Тихим сумом оповитий.