Памятник

Еп?граф: Memento Mori

Я пам'ятник соб? купив, та шось невдалий.
До нього не веде н? стежка, н? тропа,
? слухи про м?ня продвинулись не дал?
Н?ж до м?сцевого с?льпа.

Нетихим словом злим назвуть мене п??ти,
У них на це ше й як повернецця язик.
Ним будуть мене звать ус? доросл?, й д?ти,
? нав?ть друг степ?в калмик.

Недовго буду я подобатись народу,
Бо не зробив йому н?чо за все життя,
А в кризисну добу руками лиш розводив
? ше казав: "Якби ж знаття..."

А коли я помру, н?хто мене не спомне,
М?й прах переживе вс? мо? надбання,
В?к слави не в?дать, ? б?ограф?й тони
Вже не напишуть про м?ня.

То ж, музо, не сумуй ? б?льше посм?хайся
Та скарг ? пропозиц?й надто не збирай,
Вел?ння щучого н?коли не чурайся
? справ ?з дурнями не май.