Найкращий памятник

Найкращий пам*ятник

Гуляв.
Дивлюся – ?аж св?та?,
Край неба пала?…?,
Дивлюсь на пам*ятник – нема?!
Геть п?шли й оц? ф?гури,
Що вздовж постаменту, -
?з косою та граблями –
З ус?м реманентом…
Коли чую – десь близенько
Кобзар? озвались, -
Залп рушницями продзенькав, -
П*яним диким гвалтом…
Закип?ла Укра?на
До самого краю, -
Став Тарас серед ру?ни –
Зрадник?в кара?!
На Майдан? –
Там, де Лен?н лишив черевика,
На увесь м?льйон леген?в –
?Запов?т? великий!..
-Н?, - ще рано помирати, -
-Бачиш – ласих ск?льки, -
Хочуть нов? нас царати
П?дловить, як к?льку!
Знав, за що на Кос-Арал?
Потерпав колись я
Не за те, щоб знову вкрали
Волю у колисц?!
Рано стату?ю стати:
Кличе дзв?н Майдану, -
Що не можна забувати –
Очей Нагояна!
Захисти! – йому вола?
Чимдужч Катерина
? до грудей притиска?
Малую дитину…
-Будь ?з нами в час буремний,
Батько наш ?диний!
Боже з нами не даремно! –
Спасем Укра?ну!