Потяг до науки

Потяг до науки
(З арх?ву)

Дв? сус?дки якось
Стр?лись б?ля хати
? одна не може
Заздрощ?в сховати:

-Чолов?к тв?й, Настю,
З ?ншими не схожий.
Це ж велике щастя,
Подарунок божий.

От мо?му карти
Або чарку в руки.
А у твого явний
Потяг до науки.

Часто вечорами
Бачу, як надвор?
В?н в трубу п?дзорну
Дивиться на зор?.

Настя ж ?й: -Ой, мила!
Не хвали Микиту.
То з горла в?н, клятий,
Дудлить оковиту.