пост-святкове

М?й котику, що н?жками "туп-туп"-
тупоче по холодному паркету,
тих?ше, серце! Не буди поетку,
ф?гово ?й. Бодун. Поетка- труп...

Не ц?лувати н?жн? вже вуста,
не пити вже п?дступного март?н?,
синц? лягли п?д оч? темно-син?...
вона лежить... Маленька, золота,

така вся хвора, втомлена, недужа…
мо? кохання, м?й солодкий друже!
…тоб? до серця вс? стежки в?дом?...
…чекаю о дванадцят?й...
з "Боржом?"...