Якби..

Якби могла я задушити вс? бажання
в сво?му серц?.. в голов? ? в т?л?.
Можливо, не хот?ла б я кохання,
добивши почуття сво? зомл?л?.
Про пристрасть ? про мр?? св?танков?
назавжди доля вимага? забувати,
про мит? найпрекрасн?ш?, чудов?..
про все, що так любила в?дчувати.
Чому те серденько н?як не скам'ян???
Тод? б душа моя залишилась пустою,
? поступово почуття закрижан??,
щоб я змогла бути байдужою й чужою!
Якби могла спок?йно спати я щоноч?,
так м?цно, н?би я лягла хм?льною!
Але.. як т?льки закриваю сво? оч?,
завжди з'явля?шся Ти знов перед? мною..
Знайом? кликали на "свято ?йордана",
в свят?й вод? х?ба завадить окунутись?
Була б, напевно, ситуац?я бажана -
п?рнути так, щоб вже назад не повернутись.
Та мабуть гр?х псувати людям гарне свято,
? серед хмар мене свят? не зрозум?ють.
Я так втомилася.. втомилася занадто!
А людям весело, тому нехай рад?ють..

картинка из интернета